Привіт, друзі!

Ну що, підвели підсумки цього року? А не забули туди додати про наші круті змагання?
Саме зараз, за декілька годин до нового року, хочеться згадати про один з найкращих моментів 2016-го! Однозначно, осінній Water4All був одним з них.

В цьому випуску:
- Равшан і Джамшут в каякінку
- Карма Андрія Миколайовича
- Ломака-балерун
- Ростік-морж-рибалка
- та інше

Тож, почнемо пригадувати наш туснячок з крутої фоточки чарівної Мигиї



А продовжимо цікавими даними минулих років. Є така інфа, котру не багато хто знає, але тепер усі будуть знати: Water4All існує з 2008 року, тоді Льоша Сіденко ще не приїжджав, щоб виграти всі призи і розім’ятися перед наступними якимись змаганнями. Тоді не було ще дисципліни «Кануполо» яку цього року вперше привезли наші друзі Кльоц і Ломака



Ось вони «Вітя і Максім. АК-47» або «червона шапочка і шостий вовк»

Окєй, почнемо з першої дисципліни «Кануполо», яка вже тісно засіла в наших серцях:
Назви команд пам’ятаєте? Мені теж сподобалось як капітани двох команд від kievkayaks-у обрали назви. Бомбезні назви, крутіше могли придумати тільки брати Стругацькі!
«Барвінок» і «Струмочок» рвалі і смєталі всьо на свойом путі.
Круто! Хочу вже щоб від kievkayaks було 15 команд і назви давали тільки Кома і Женя



Ну, і почали ми валитися! Класнючим був поєдинок kievkayaks проти kievkayaks, де Антон Федоренко одразу почав лякати супротивників: комусь у вічі дивився, а у когось напряму спитав: «Мирослава, ти встати зможеш, якщо я тебе переверну?» Налякав і жодного разу не зробив обіцяного. Але зробили інші, а ще й Любчик зараза в іншій грі. Дякую вам, пацани, мені було дуже тепло і комфортно у драйс’ютіку з холоднючою водою, яка заполонила половину костюмчику. Тепер то я знаю, що треба його застібати краще.



Цікавий епізод був на воді. Ви ж пам’ятаєте, як Равшан і Джамшут домовлялись вровєнь все робити? Ніхто не зрозумів їх прекрасну мову, тому вони і виграли. Там якась гастробайтерьська стратегія, не інакше




Навіть Какс нерозумів цієї стратегії і вирішив звалити посеред гри.



Я б так теж зробила. Хоча, я декілька разів пробувала звалити, коли перегорталась і типу не могла встати… але якась сила тягнула мене назад до команди

Жеребкування:
На жеребкуванні не було би так цікаво якби я не розповіла історію минулорічного Water4All-у, коли таку схему Антон тільки ухвалив.



Іхали ми, значить, антобусом до Мигії і питали що як буде проходити, саме тоді на питання Кірюши як проходитимуть жеребкування Антон відповів, що новачок тягне папірець з прізвищем сильного каякера і вони створюють пару, в якій сильний каяк ер допомагає слабшому проходити дистанції.
Кірюша помовчав трохи, щось сам собі подумав, а потім прокоментував «Ну вот и посмотрим у кого какая карма»
Цього року «такая карма» була у Андрія Миколайовича. Десь він мабуть сильно накосячив, тому на жеребкуванні самі знаєте кого отримав. Але проплавали ми недовго, бо стрес від холодної води та від камінців по жопці подкосили мій стан.


Награлися, наплавалися по самі вуха. Ніби то в перший день дивилися звіт наших Тернопільських друзів команди «TURE» про експедицію «TURBAT KAYAK Expedition” . Дуже кльово і цікаво вийшло. Я у захваті! Тому додаю лінк для перегляду https://www.youtube.com/watch?v=_q36occL6eY&feature=youtu.be


Другий день.
Відгребли другий день, як то кажуть, пополной. Доганяли Кануполо, провели рятівні роботи.
Дехто навіть показував свої навички з балету. Ломака-балерун




Рембо: Перша кров.
Виступав наш Женчік. І якийсь камінець надавав йому. «Змагання без крові нікому не цікаві» - каже Антон. Може то він його так?))




Тут звісно без коментарів. Андрюша Любить Діму, це всім давно відомо



Свєта, бережи чоловіка від цього типочка, бо увідьот


Тим часом дівчата мерзли. Що ти знаєш про дубак? Нічо! А Даша знає! Спитай у неї



Але є і моржі. Наприклад, Ростік. Він ніби на сома чекає.



А Діма потім цього сома витягує



Веселуха, взагалі!


Остання дисципліна була Спрінт.



Для мене, хвала Богам, це вже не стресова ділянка, яку я проходжу з сухою головою. Коли всі рвонули як ошпарені лані, я собі тихенько попливла до фінішу і помітила трьох каякерів, котрі не пойми що робили, але точно не те що треба. Я навіть подумала, що то не наші, а коли почула знайомий голос Ростіка-рибалки і бадьорий призив «Мирослава, давай з нами тусить!? Ми туди не їдем» нічо не зрозумів погнала я далі. Аж потім, наприкінці, приїхали наші красавчєгі, та ще й в обнімочку. Жаль нема фоточек, то було епічно!

Фініш




Паті

На паті вогнище було, хоч Кома і хотів засипати все к чьортовой бабушкє, але грітися таки треба. Коли я підійшла,то вся куча замерзлих каякерів слухала Женю і Ломаку які тарахтіли про щось таке «послє, продолжай, пєнь, пуп, проститутка…» і ще куча незв’язаних слів. Тоді я і подумала «Капець, приїхали… Зовсім мозок застудили дитина» потім мені сказали, що це гра така. Ржака, в загалі .



Кінець першої частини

Продовження буде. Не скоро, але буде.

Цей звіт завчасно публікую спеціально для Олени Ющенко та для інших наших каякерів, щоб їм ставало дедалі веселіше.