Чесно кажучи, цього разу я їхав з невеликим острахом, особливо тому, що біля місяця тому, в період активного розвитку “Кримських” подій, товариш з Комсомольського, Сергій сказав, що їхати нам не варто - з київськими номерами можемо піймати проблем. І вночі в дорозі навіть трохи говорили про те, що будемо робити, якщо “почнеться”.

А так то поїздка, як поїздка. Так як метою були перш за все продуктивні тренування, то вирішили не грати в самураїв і жити в готельчику. Як не дивно, я ще жодного разу там до цього не жив )) Кілька людей відмовилися і нас їхало всього шестеро у великому автобусі. Ще раз відчув як я люблю коли “не тісно”: прив’язувати мало човнів, хочеш сидиш, хочеш лежиш, можна не пакувати барахло, а звалювати купою в кузов, розкидати “полуторки” на сидіннях та розвішувати в салоні. Простір і свобода - от справжня розкіш та багатство. Навіть у такій примітивній формі.

Какс з талісманом


У Какса був день народження і він набрав допінгу стільки, що привіз залишки додому ))
Знайшов на базі валізу свого улюбленого типу - торбу в клітинку )) Зручний доступ до речей та ергономіка при низькій ціні!

Fashion

В готелі всі чемні та привітні. Багаті взяли особисті апартаменти, а чернь жила по двоє.

Гуртожиток. Черга до туалету


Весна в Комсомольському

Вранці всі майже одностайно підтримали ідею проведення 2 тренувань на день. Були тільки певні заперечення через відсутність повноцінного сніданку в такій моделі. Але ми готові були йти на жертви заради ефективності )) Покращення))

Романтичний постапокаліпсис

Виявилося, я не був тут вже рік.
Диміло 4 труби. І на вулиці було прохолодно.
З’явилося якесь дивне ностальгічне відчуття. Якась гармонійна насолода тишею та простором. Мені здалося, що було всього кілька рибалок та й то біля самої огорожі, тому було відчуття, що ми тут на багато-багато кілометрів зовсім самі. Може все це від недавнього перегляду фільму “Я легенда” )) Не знаю.

Вова "роздає" в улові

Коли повертаєшся на “старі” місця, дуже зручно і легко відчути та оцінити зміни і розвиток. Це як часова відсічка, як checkpoint. Зміни в собі, в оточуючих, в обстановці.
Згадав, як колись всі на під’їзді до Комсомольського о 4 ранку чекали появи труб на горизонті, щоб взнати скільки їх працює. Так само і вранці перше, що робили, це перевіряли чи не “навмикали” більше. Розвеселило))

Оленка та "Білий Монстр"


Земляк як в кіно про Кунг-Фу, катається з заплющеними очима. Вчиться "відчувати"


Амплітуда


Відскок


Захід на Back Stab

І до катання у всіх змінилося відношення. По тій воді кататися було складно, але швидше “не зручно” і виснажуюче. Іноді, особливо у стомленому стані, непогано “жувало”. Але негативних емоцій це не викликало. Як у “Термінаторі 2”:
Джон:
- Тобі буває боляче?
Термінатор:
- Ні, я просто відчуваю пошкодження.

Так і тут: просто відчуваєш пошкодження ))


Блаженний Арій

Вже, мабуть, на наступному тренуванні сидячи в улові усвідомив як мені добре: сучасний зручний добре налаштований човен, хороший одяг, зручне коротке весло для фрістайлу, шапочка та рукавички. Мені дійсно нічого не хотілося покращувати, все було як треба. Довго думав, чи це все тільки через барахло, чи все ж через зміну відношення та поглядів.

Отже катання було, так би мовити, спортивним )) Непогано роздало Оленці. Згадав вислів ніби українські каякери погано плавають, але рідко вилазять )) І Каксу разок непогано роздало )) Всім коротше іноді діставалося ))

Ми, як слухняні спортсмени дотрималися режиму: після тренування поїли, лягли на годину поспати, відновилися і знову на воду. Пацани, це працює, кажу вам!
Ввечері була сауна, віники та сімпсони українською мовою.

В неділю було майже літо. Нам склав компанію Олег з Харкова. Ми правда його трохи розчарували не високими показниками витривалості, але на початку сезону так буває.

"Бєшшанний" траверс


Камєру убєрі!!!!!!


Контроль

Поплавали під понтонами, ну а що за поїздка без плавання під понтонами?!!

Це скоро стане офіційною дисципліною

Непомітно ввімкнули п’яту трубу.

Full ON!!!


Blunt

В неділю думав "Чому поїздки на рівну воду приваблюю в нас значно більше бажаючих, ніж на яку не яку білу" Не придумав…

Хороший вийшов виїзд. У всіх планах. Проблем з місцевими звичайно ж не було.

Підсумки

2010 року будучи на Алтаї, ми захопливо розповідали Порсєву про те як ми катаємося на ХБ. На що він відповів однозначним веселим виразом в якому фігурувало “...ваш ебучий индастриал...” ))) Так і є, це наш єбучиий індастріал

Ну і на правах реклами:


Фотки ті ж самі, що і в альбомі. Бо Макс викладає фотки швидше ніж я пишу звіти ))