Нещодавно наш клуб перейшов на зимовий режим тренувань і наразі тренуємось в теплому басейні. Минуле заняття виявилось для мене досить продуктивним, я так вважаю. У мене нарешті вийшов повноцінний картвіл і навіть два підряд, чому я був дуже радий. Ще мені сподобався родео-човен Wigo від Zelezny.
Але тренування доходить завершення і хочеться поплавати трішечки без човна. Доріжки уже натягнуті, я вибираю собі одну, стаю на бортик... (ніколи, чуєте, ніколи не відкорковуйте зеленку зубами пірнайте з мілкого боку басейна (знаєте, як правило, в різних місцях басейнів глибина різна ). так от, стою, прицілився, відштовхнувся, пірнув...
Перша думка-відчуття "бляяяя", щось хруснуло в шиї, запаморочилась голова, болить лоб... тіло само поволі підіймається на поверхню. Ще не зовсім розумію що відбулося. "Бляяяяяяяя", чому так болить рука??? дивлюся на зовнішній бік передпліччя: "йоообаний виграна помпа". Як мені здалося, побачив я таку собі глибоченьку канаву на руці, сантиметрів 8-10 довжиною (точніше може сказати наш улюблений лікар), з рваними краями, звисаючими клаптиками шкіри чи то м’яса, чи ще чогось такого і цівками крові. Кровотеча, до речі, була не сильною і колір води в басейні, як мені, знову ж таки, здалося не змінився на кривавий . Сильно болить чоло, помацав, усе гаразд, хух, хоч щось добре . Як виявилось, руку розпанахав я об гострий край якоїсь кахлі на дні (а там же діти плавають...).
В цей час на "березі" друзі щось до мене говорили, намагались вийняти з басейну за руки. Я сказав, що не зможу, спробував якось перетнути канати - мені здалось, що це практично не можливо (через верх я не перелізу, а попід низ - занурю роздерту руку у воду, а цього робити не слід було, чомусь я так подумав, чи то хтось підказав з "берега"). Крім того я довго вагався в який бік іти. Праворуч було далі, здається, але, здається, менше канатів, ліворуч навпаки. Врешті вирішив іти ліворуч, хе!, здогадався! - канати можна підіймати над головою здоровою рукою . Хтось кинув футболку, щоб я закрив не то рану від води басейна, не то воду від своєї крівці... - менше з тим, футболка, здається, допомогла і не дала збільшитись кровотечі.
Я вийшов у роздягальню, Вова Черпак побіг до автівки по аптечку (дякую!), Саша Іванов наклав пов’язку (дякую!), футболка виявилась Вовина (ще раз дякую!). Якось одягнувся, зібрався. Наш вірний "родинний" лікар Вова Пляцек, сказав, що ми їдемо до травмпункту - чудово!
В травмпункті Вова своїми руками досить швидко і майже безболісно мене залатав і люб’язно завіз додому - величезне дякую!!!
Ну ось, якось так .
З.І. Пам’ятайте, ніколи, чуєте, ніколи не пірнайте з мілкого боку басейна!!! Бажаю всім міцного здоров'я та розсудливості! Дуже вдячний всім, хто був присутніми за підтримку та допомогу!
З.З.І. Сьогодні був на перев’язці, лікар сказав, що все чудово, особливо те, що дуже болить рука (кетанов рулить і в прямій дії, і побічна так нічого собі . А ось це спеціально для Антона