7 ранку, через 320 км. І 4 години ми маємо зустрітись з атомщиками та Богданом в селі Синюха.
В решті решт тягнемо бус мотузкою на СТО де стоїть другий бус, який теж не заводиться, точніше заводиться але не завжди )
УВАГА! Тащить бус Яр котрий не місцевий, з Чернігова, щось тащить взагалі перший раз в житті. Тобто одразу все ) і бус з човнами, і не знайоме активне місто. Коротче він схуд коли ми доїхали до СТО.
Перекидати човни та спорягу з буса в бус після Фінляндії не було тяжко.
І з запізненням в 2,5 години ми приїхали на пут-ін (хуйло).
Машину не глушили аж до Мигії.
Сплав сподобався. Цікава річка з частими локальними порожками.
Знайшли потенційно цікавий злив з бочкою правильної структури. Треба тестити.
До млинного допливали в темряві. Яр перед порогом виліз, через те що я застряг на камнях а він приїхав в мене. Обнесли Млинний. До кемпінгу допливали в повній темряві орієнтуючись на рожеві ліхтарі.
Ночівля в будиночку на разламанних диванах, смачна їжа в 24, все як завжди.
Зранку погода почала налагоджуватись. Бус заводився.
Дуже гарна ділянка для туристичних каяків. Довкола гарно та цікаво.
Вже в Южноукраїнську в другій чи третій шивері Яр перекинувся та винув плече.
Ми стоїмо з ним посеред річки вліво-вправо-вниз пороги.
І тут телефонує мій брат що переганяв буса і каже що бус не те шоб не заводиться, а взагалі на ключ не реагує, жодна лампочка не загоряється на приборній панелі.
У наявності травмована людина що плисти не може, морський каяк на мілині повний води, на-тейк ауті схоже нас ніхто не чекатиме )
Зібрались-зібрались.
Ярову спідницю одягнув на злитий каяк та запустив його вниз по порогам – атомщики та Олексій його внизу підібрали – порожнім плив він до речі дуже добре )
Потім самосплавом стащив по шивері Яра до рівної води. Трохи не так як хотілося, але норм, на 5-ти метровому човні рятівні роботи проводити трохи важче ніж на 2,5 метровому сплавному )
Яр вийшов з каньойону і пішов до тейк-ауту , ми поплили тудиж. Брат зателефонував що з бусом розібралися та їдуть до нас.
Потім ми провели три години в лікарні – чекаючи поки Яру вправлять плече – вправили за 5 хвилин.
І вдома були біля 3-ї ночі.
Помилок в експедишені було багато. Наприклад взуття на драйсьют для малодосвідченного каякера – це мають бути легкі та надійні кроси – в нас були рибальські чоботі «під горло )))» і з ними було реально багато проблем.
Далі завжди треба з лікарем говорити нормально повністю пояснюючи всю ситуацію, можна навіть трохи покричати, головне одразу, а не через три години чекання.
А ще ні в якому випадку не варто говорити за політику під час катання – ви ж кайфуєте разом, навіщо це псувати!
