Ситуація в країні напрягає все більше і більше, починає задовбувати, ще більше задовбує то, шо не можеш чимось допомогти, щоб ту ситуацію хоч якось розрулити. Мозги варяться від бруду інформації, тому час від часу треба їх провітрювати – взяти і поїхати куди-небудь на відпочинок, мінімум на день – два. А куди, як не в Карпати, а з ким, як не з вірним товаришем, каяком,який ше ні разу не підвів (один раз то не рахується )=).
Я вже писав про одноденний виїзд на Прут, в малу воду. Цього разу вирішив ускладнити завдання, та й тим зробити його цікавішим. Отже виїзд став дводенним, до Прута додалась ще Чорна Тиса, і до мене дурного додався ше один не сильно мудріший – Володя Цап.

Хороший хлопець з Тернополя, турист, каяк лише починає освоювати, але впевнено рухається вперед,а я в свою чергу намагаюсь йому допомогти, штовхати, як мене раніше (тай зараз) матьорі київські каякери.
З Тернополя виїхали в суботу, 14-го вересня, о 00 17, тим самим поїздом Київ – Рахів. Провідник на диво – супер, найкращий провідник відколи їжджу з каяком, так шо у вагін з двома човнами сіли льогко, без приколів. Навіть на квитки не дивився :»заходьте хлопці, молодці, спортсмени!». А поки йшли по пероні до свого вагіна, то якась інша провідниця до себе у вагін запрошувала =) я ше ніколи так весело в поїзд з каяком не сідав =).
В Ясіня прибули близько десятої ранку. Поки їхали в поїзді, то добре роздивились рівень води, точніше я побачив, шо води нема взагалі, а Володя каже :»мені хватить» , і тут я врубав, шо він ше просто не шарить, шо таке «нема води». В Ясіня вирішили піти подивитись до річки, якшо води дійсно нема, то хер з тими каяками, йдемо в гори. Коли підійшли до води, то Володя знову впевнено сказав шо йому хватить, я знову врубав, шо він ше просто не знає, мовчки поспівчував собі і йому, але відмовити не міг, раз учень хоче вчитись, то тре йому сприяти.
Перших кілометрів 5 по річці дуже часто шкрябали дно, деколи доводилось іти пішки. Я визначився з рівнем води: до цього часу я знав про 1)низький, 2)середній, 3)високий, 4)паводковий (коли повний піздець) , а тепер знаю ще про 5)шокуючий низький (коли повний піздець, але в інший бік), зато все безпечно, і вода ідеально чиста, ще такої в Капатах не бачив! А новачку якраз гарний рівень води – можна мочити срані, всьо безпечно і просто!
Сплавлялись по Чорній тисі від Ясіні до Квасів. Десь 12 -13 км всього, з них 5 – 7 км цікавих порогів, які в таку воду абсолютно інші, по своєму цікаві. Сплавились за 6 з половиною годин, дуже не спішливим темпом. За нормальної води можна спокійно в 2 рази швидше сплавитись. У Володі – 3 відстріли, так як про ескімос –переворот він лише чув. У мене один майже кіль, так як йшов на пробитому каяку, в який набиралася купа води і він був майже не керований, то не рахується =).
Річка дуже нагадувала норвезьку Йорі, схожий характер порогів, така ж чиста вода. Відмінність – бетон, рельси, арматура у воді і на березі, а так то всьо то саме, навіть мєсні
фіг поймеш якою мовою розмовляють, шо там, шо тут. Пороги характерні завалами каміння, складною лінією, без великих перепадів, часті прижими, багато штучних порогів,
є шанс натрапити на рельсу =). По дорозі зупинились сфоткатись біля водоспаду Труфанець.
У Квасах, як по годиннику – причалили, переодягнулись, взяли човни на плечі і як прийшли до станції, майже зразу сіли в поїзд Рахів – Коломия. Ним можна як ми доїхати до Яремче, або вийти на одну зупинку раніше – Ямна, а звідти сплавитись ше по Пруту. У нас не було вже ні сил ні бажання кататись, тому лишили Прут на завтра.
Отже доїхали до Яремче, там повечеряли, погуляли по вечірньому місті, сходили до водоспаду, переночували на вокзалі на лавочках,
так як спальників і килимків вирішили не брати, щоб було більше місця в човнику.
P.S.: на майбутнє – можна робити на водоспаді night-ride, прожектори біля сувенірних крамниць гарно освітлюють весь водоспад цілу ніч, але треба бути впевненим в собі, та добре знати лінію, бо чаша після водоспаду не освітлюється, тюленів не видно =).
Зраня проснулись десь по шостій, більше спати не хотілось. Я пробував почати писати звіт, Володя пробував заснути ше на трошки, але ні фіга не виходило, так протягнули до 8.00, і зраділи, коли відкрився «Вопак».Трішки реклами: Вопак - молодці, товари з підараші позначені,
+ ціни дуже комфортні в порівняні з іншими супермаркетами =) Поснідали, забрали човники з камери схову, 9.30 сіли на приміський до Ямної, перед поїздом ше встигли зайнятися ремонтом човна нашвидкоруч - жуйка+скотч =).
В тамбурі познайомились з велосипедистом, якому в районі 60 років, дуже цікава і позитивна людина. Коли їхали в тунелі він нам розказав трохи історії. Короче тунель має 500 з лишнім метрів, як і всі тунелі рився з двох сторін одночасно, австрійський інженер, який проектував його, припустив помилку в розрахунках, тому посередині тунелю є незначний поворот, інженер застрелився, бо то для нього було неприпустимим. Ось так, так шо добре всьо розраховуйте, коли каячите =).
Прут – бомба!!! У високу воду – це дійсно складна, та небезпечна річка, в малу – хороший, безпечний тренажер для новачків + дуже красива, як берегами, так і під водою. Купа форелі, красиве дно річки, вкрите гарним, густим мохом-водоростями. Ідеальний під’їзд як поїздом, так і автомобілями на будь-яку ділянку робить річку найпопулярнішою серед водоплаваючих туристів. Якщо на Тисі вся вода розтікалась по різних рукавах і доводилось шкрябатись, то тут навпаки, вся вода зібралась у вузьке, достатньо глибоке для каяків русло, ходити пішки не треба було, а пороги стали простими як пень, але і там було чого повчитись.
Чесно кажучи приколів у нас було за два дні стільки, що всіх і не згадаю, найбільше запам’яталось, як бігали з човниками по березі, щоб встигнути на поїзд. В Яремче вийшли з води за пів години до поїзда, а від води хвилин 10, не менше треба йти пішки (якшо без човнів), а нам ше переодягнутись, спакуватись, квитки купити, і з каяками до того поїзда якось добігти. Так як переноска була одна, то я взяв всі речі в свій човен (разом – 35-40кг) і ніс за допомогою переноски, а Володя ніс порожній човен на плечі, що було не легше. Спішили так, шо ше хвилин 10 чекали поїзд =)схочеш жити - ще й не так розкарячишся , захочеш встигнути на поїзд – ще й не так побіжиш =).
Шось тіпа підсумку. 1) Я радий, що розвідали новий маршрут потягом – економний по фінансах, зручний по кількості днів (субота зранку з Тернополя, неділя ввечері – в Тернополі), обємний по кількості годин катання, дві найцікавіші річки Карпат, кращі куточки з краєвидами. 2)я радий, що поїхав не сам, а вдалося підірвати ще когось, можливо в майбутньому щось вийде з нього =). 3)Я радий, що Володя за одне тренування в Тернополі на озері і пів години тренування на гладкій воді на Пруті навчився впевнено робити ескімос на обидві руки, тепер можна явно в складніші місця пхатись. Ескімос – основа каякінгу, вміння ставати на дві руки – гарантія вставання в будь-якій ситуації. Тепер – побільше і по частіше практики. 4)Я радий, шо нарешті маю знимки після такої мандрівки, бо завжди їздив сам, без фотоапарата.5)Я радий, що вперше в цьому році сплавився по Чорній Тисі, бо сезон минає швидко, треба робити те, про шо мрієш.6)Піздець-реклама рафтингу в Яремче, знайшов би - повбивав би!


7)Я радий, шо я радий. =) ВСІМ КАЯКІНГУ!!!!