


Порівняно з попередньою поїздкою, ми потрапили в справжній ww рай. Тепло, але не спекотно, вдень, свіжо, але не холодно, ввечері, досить мало комариків, освіжаюча вода в озері і, в основному, комфортна бочка. Лише в сб вранці була трішки злішою і весело та з задоволенням нас усіх перейобувала.
Особливо дісталось Лєні. Вона довго виживала, крутила, не бажаючи того, "ейр" і "андервотер"


Льоша і Міша в бочку так і не заходили, один знайомився з бурхливою водою, а інший вдосконалював техніку траверсу.
Погода і температура води дозволяла кататись досить довго, чим ми успішно й скористались. (
Вечеряли в піцерії і близько 22.30 уже завалились спати.
В нд бочка не змінилась. Покатавшись до 12 години, спакувались, перекусили і звалили додому.
З.І. Величезне дякую нашому вправному і терплячому водієві та його, уже досить втомленому віком, залізному конику!
З.З.І. дуже хотілося б почитати враження Міші від мандрівки, адже це був його перший вайтвотер досвід

Будуть коментарі?
А то в мене куча версій.
Я коли на роботі напьюся. починаю всіх носити на руках, або катати на стільцях.
а потім починаю танцювати, співати і тількі потім тухну і ні чого не памьятаю. а камери все записують мій сором
Работал как-то пару лет с медиками. Так это капец. пьют по черному даже без повода, каждый день праздник. У главного професора кафедры здоровенный бар с большим разнообразием напитков. я ему по компьютеру чего-то сделаю, он в бар, наливает мне стопку за труды. Как прийду на кафедру, так дружный коллектив обязательно покормит молодого бойца и нальет. и проверят на мне крепость своего самогона, спирта, настойки