Ситуація в країні напрягає все більше і більше, починає задовбувати, ще більше задовбує то, шо не можеш чимось допомогти, щоб ту ситуацію хоч якось розрулити. Мозги варяться від бруду інформації, тому час від часу треба їх провітрювати – взяти і поїхати куди-небудь на відпочинок, мінімум на день – два. А куди, як не в Карпати, а з ким, як не з вірним товаришем, каяком,який ше ні разу не підвів (один раз то не рахується )=).
Я вже писав про одноденний виїзд на Прут, в малу воду. Цього разу вирішив ускладнити завдання, та й тим зробити його цікавішим. Отже виїзд став дводенним, до Прута додалась ще Чорна Тиса, і до мене дурного додався ше один не сильно мудріший – Володя Цап.

Хороший хлопець з Тернополя, турист, каяк лише починає освоювати, але впевнено рухається вперед,а я в свою чергу намагаюсь йому допомогти, штовхати, як мене раніше (тай зараз) матьорі київські каякери.
З Тернополя виїхали в суботу, 14-го вересня, о 00 17, тим самим поїздом Київ – Рахів. Провідник на диво – супер, найкращий провідник відколи їжджу з каяком, так шо у вагін з двома човнами сіли льогко, без приколів. Навіть на квитки не дивився :»заходьте хлопці, молодці, спортсмени!». А поки йшли по пероні до свого вагіна, то якась інша провідниця до себе у вагін запрошувала =) я ше ніколи так весело в поїзд з каяком не сідав =).
В Ясіня прибули близько десятої ранку. Поки їхали в поїзді, то добре роздивились рівень води, точніше я побачив, шо води нема взагалі, а Володя каже :»мені хватить» , і тут я врубав, шо він ше просто не шарить, шо таке «нема води». В Ясіня вирішили піти подивитись до річки, якшо води дійсно нема, то хер з тими каяками, йдемо в гори. Коли підійшли до води, то Володя знову впевнено сказав шо йому хватить, я знову врубав, шо він ше просто не знає, мовчки поспівчував собі і йому, але відмовити не міг, раз учень хоче вчитись, то тре йому сприяти.
Перших кілометрів 5 по річці дуже часто шкрябали дно, деколи доводилось іти пішки. Я визначився з рівнем води: до цього часу я знав про 1)низький, 2)середній, 3)високий, 4)паводковий (коли повний піздець) , а тепер знаю ще про 5)шокуючий низький (коли повний піздець, але в інший бік), зато все безпечно, і вода ідеально чиста, ще такої в Капатах не бачив! А новачку якраз гарний рівень води – можна мочити срані, всьо безпечно і просто!
Сплавлялись по Чорній тисі від Ясіні до Квасів. Десь 12 -13 км всього, з них 5 – 7 км цікавих порогів, які в таку воду абсолютно інші, по своєму цікаві. Сплавились за 6 з половиною годин, дуже не спішливим темпом. За нормальної води можна спокійно в 2 рази швидше сплавитись. У Володі – 3 відстріли, так як про ескімос –переворот він лише чув. У мене один майже кіль, так як йшов на пробитому каяку, в який набиралася купа води і він був майже не керований, то не рахується =).
Річка дуже нагадувала норвезьку Йорі, схожий характер порогів, така ж чиста вода. Відмінність – бетон, рельси, арматура у воді і на березі, а так то всьо то саме, навіть мєсні
фіг поймеш якою мовою розмовляють, шо там, шо тут. Пороги характерні завалами каміння, складною лінією, без великих перепадів, часті прижими, багато штучних порогів,
є шанс натрапити на рельсу =). По дорозі зупинились сфоткатись біля водоспаду Труфанець.
У Квасах, як по годиннику – причалили, переодягнулись, взяли човни на плечі і як прийшли до станції, майже зразу сіли в поїзд Рахів – Коломия. Ним можна як ми доїхати до Яремче, або вийти на одну зупинку раніше – Ямна, а звідти сплавитись ше по Пруту. У нас не було вже ні сил ні бажання кататись, тому лишили Прут на завтра.
Отже доїхали до Яремче, там повечеряли, погуляли по вечірньому місті, сходили до водоспаду, переночували на вокзалі на лавочках,
так як спальників і килимків вирішили не брати, щоб було більше місця в човнику.
P.S.: на майбутнє – можна робити на водоспаді night-ride, прожектори біля сувенірних крамниць гарно освітлюють весь водоспад цілу ніч, але треба бути впевненим в собі, та добре знати лінію, бо чаша після водоспаду не освітлюється, тюленів не видно =).
Зраня проснулись десь по шостій, більше спати не хотілось. Я пробував почати писати звіт, Володя пробував заснути ше на трошки, але ні фіга не виходило, так протягнули до 8.00, і зраділи, коли відкрився «Вопак».Трішки реклами: Вопак - молодці, товари з підараші позначені,
+ ціни дуже комфортні в порівняні з іншими супермаркетами =) Поснідали, забрали човники з камери схову, 9.30 сіли на приміський до Ямної, перед поїздом ше встигли зайнятися ремонтом човна нашвидкоруч - жуйка+скотч =).
В тамбурі познайомились з велосипедистом, якому в районі 60 років, дуже цікава і позитивна людина. Коли їхали в тунелі він нам розказав трохи історії. Короче тунель має 500 з лишнім метрів, як і всі тунелі рився з двох сторін одночасно, австрійський інженер, який проектував його, припустив помилку в розрахунках, тому посередині тунелю є незначний поворот, інженер застрелився, бо то для нього було неприпустимим. Ось так, так шо добре всьо розраховуйте, коли каячите =).
Прут – бомба!!! У високу воду – це дійсно складна, та небезпечна річка, в малу – хороший, безпечний тренажер для новачків + дуже красива, як берегами, так і під водою. Купа форелі, красиве дно річки, вкрите гарним, густим мохом-водоростями. Ідеальний під’їзд як поїздом, так і автомобілями на будь-яку ділянку робить річку найпопулярнішою серед водоплаваючих туристів. Якщо на Тисі вся вода розтікалась по різних рукавах і доводилось шкрябатись, то тут навпаки, вся вода зібралась у вузьке, достатньо глибоке для каяків русло, ходити пішки не треба було, а пороги стали простими як пень, але і там було чого повчитись.
Чесно кажучи приколів у нас було за два дні стільки, що всіх і не згадаю, найбільше запам’яталось, як бігали з човниками по березі, щоб встигнути на поїзд. В Яремче вийшли з води за пів години до поїзда, а від води хвилин 10, не менше треба йти пішки (якшо без човнів), а нам ше переодягнутись, спакуватись, квитки купити, і з каяками до того поїзда якось добігти. Так як переноска була одна, то я взяв всі речі в свій човен (разом – 35-40кг) і ніс за допомогою переноски, а Володя ніс порожній човен на плечі, що було не легше. Спішили так, шо ше хвилин 10 чекали поїзд =)схочеш жити - ще й не так розкарячишся , захочеш встигнути на поїзд – ще й не так побіжиш =).
Шось тіпа підсумку. 1) Я радий, що розвідали новий маршрут потягом – економний по фінансах, зручний по кількості днів (субота зранку з Тернополя, неділя ввечері – в Тернополі), обємний по кількості годин катання, дві найцікавіші річки Карпат, кращі куточки з краєвидами. 2)я радий, що поїхав не сам, а вдалося підірвати ще когось, можливо в майбутньому щось вийде з нього =). 3)Я радий, що Володя за одне тренування в Тернополі на озері і пів години тренування на гладкій воді на Пруті навчився впевнено робити ескімос на обидві руки, тепер можна явно в складніші місця пхатись. Ескімос – основа каякінгу, вміння ставати на дві руки – гарантія вставання в будь-якій ситуації. Тепер – побільше і по частіше практики. 4)Я радий, шо нарешті маю знимки після такої мандрівки, бо завжди їздив сам, без фотоапарата.5)Я радий, що вперше в цьому році сплавився по Чорній Тисі, бо сезон минає швидко, треба робити те, про шо мрієш.6)Піздець-реклама рафтингу в Яремче, знайшов би - повбивав би!


7)Я радий, шо я радий. =) ВСІМ КАЯКІНГУ!!!!

Здається, після частих поїздок в Карпати з човном я вже знаю, що таке сплав по малорозхідних річках. У більшості випадків води в Карпатах явно бракує, розуму для того, щоб переконати себе НЕ їхати очевидно бракує не менше. Просто то є наркотик, або ти катаєшся постійно, і тебе не гребе де, коли, з ким, яка від того буде користь і скільки я програю, або не катаєшся, не катаєшся взагалі.
Фактично водоспад Пробій в Яремче можна вважати для тернополян домашнім плей-спотом, дякуючь укр-залізниці. Поїзд Київ - Рахів дуже підходить для одноденних поїздок до порогу (класу 4,гарантовано, навіть в малу воду, особливо якщо це сплав - експедиція в одиночку з старим, покрученим, гнутим TNP-шним веслом).
Отже в 00:17 виїжджаю з Тернополя, квиток - 65 грн без постелі + 7 грн за довідку про негабаритний спортивний інвентар. 08:30 я вже знаходжусь в Яремче. Далі оптимальний варіант - почекати до 9:30, за цей час можна релакснути, поснідати, чи зробити ранкову пробіжку до водоспаду і назад пів години забере точно ше пів години можна подрочити зранку біля водоспаду, заодно подивитись рівень води. Човник можна лишити в камері схову - 6 грн. О 09:30 по розкладу, а в житті 09:55 від Яремче відчалює приміський дизельок Коромия - Рахів, треба ним проїхати одну зупинку 3 грн разом з каяком, до Ямної, від станції Ямна до річки - не більше як 40 м. Тут є put in, не ХУЙЛО, а місце старту!!=) то якраз та точка, з якої стартують всі каякери, які катають на Пруті лише найцікавіше - Ямненський пролом і водоспад Пробій, приблизно кілометрів 5 різних файних порогів, бочок і всіх приколів. Якщо на гоп-гоп то 20 - 30 хв максимум, але якщо групою 3, 5, 10 каякерів з тюлєнями, то бажано розтягнути на 2 - 3 години, кожен поріг легко заносити на повторне проходження.
Водоспад в малу і середньовелику воду це абсолютно дві різні перешкоди, по своєму цікаві, складні і небезпечні. в малу воду зявляються нові, технічно цікаві лінії, не факт, що доїдеш до кінця на рівному кілі =) крім того в малу воду легше заносити човен на повнорний стрибок, не потрібно далеко гребти і багато нести по березі, можна піднятися пішки по самому водоспаду, скраєчку. В малу воду із задоволенням можна стрибнути 3-4 рази, по різних лініях, воно того варте!!
Якщо виїжджаєте також поїздом, то після водоспаду бажано сплавитись ше кілометр, півтори, так ближче до вокзалу. take out (кінець секції, ділянки, вихід з річки) буде навпроти великої, всім відомої скелі, яку видно з поїзда, з дороги. звідти 500 м до вокзалу пішки, від водоспаду пішки десь 2 км. 14:30 той самий Київ - Рахів повертається назад, тобто виходить Рахів - Київ, ті самі 65 грн без постелі + 5 грн за "квиток" для каяка і 22:20 ви будете у Файному Місті, можна писати звіт, хвалитися фотками або лягати спати =).
Теперка шось тіпа порад: при покупці квитка просіть ближчі до входу місця, шоб менше тарабанити по вагІні каяком =); яким боком заносити і як ставити на поличку то довга історія, не для написання, колись покажу, або поясню словами; довідку про негабаритний вантаж бажано взяти, більше шансів, що пустять в поїзд, хоча раз в житі в мене було, що не хотіли навіть з довідкою пускати, я тоді ше зелений був, дав хабара, тепер швидше би в писок завалив аніж хабар давати, НЕ ДАВАЙТЕ ХАБАРІ!!! як кажуть: "не за то стояли на Майдані". На питання :"а ВОНО влізе???" і "дивіться шоб людям на голову не впало" кажіть стандартно:" та я 100 раз так робив!" і бігом забігайте у вагон, поки пускають =). По можливості їдьте вдвох - втрьох, один страховка, другий- відеозйомка, третій - "звізда екрану" і так по колу. Якщо вас декілька то запаска (весло) і морква (рятувальний кінець) обовязково! якщо сам, то моркви можна не брати, але мати або трамвай, або петлю-стропу на 2-3м, якщо один, то запаска мабуть не пригодиться, наврядче вдасться нею скористатись, бажано мати "переносну систему" для човна.
P.S. біля водоспаду здибав велосипедистів з крутими фотоапаратами, пробували мене фоткати, дав адресу у ФБ, може будуть фотки, похвалюсь =)

https://www.facebook.com/photo.php?v=674273485954088#BXCURSOR#

Попередня розповідь про ХБ "Про кращі дні катання =)" явно позитивніша ніж буде ця, так шо, хто не сприймає песимізму, той може далі не читати, оскільки нижче будуть наведені лише негативні враження!

Перша пічаль - закриття сезону. Так, як я не " ІТ-шник", то в Уганду, Мексику, Непал......... (цей список ше довго можна продовжувати) зимою летіти не можу. Тому щороку доводиться "лягати в зимову сплячку", поки в Криму не почнеться сезон крікінгу. Але як казав Притула: "А могло би бути гірше!", через це в сплячку не падаємо, а відкриваємо лижний сезон.

Другий дійсно пічальний момент - заборона катання на території об"єкту, питання лиш на довго це, чи ні. Жаль, що влада не йде на зустріч спортсменам і нам до цього часу доводилось і вдавалось кататись "не легально". Але не втрачаємо надії, а беремо весла в зуби, карту та компас в руки, і шукаємо нову альтернативу ХБ в Україні, якшо до весни знайдемо, то скучати не доведеться, хоча каякери, то ше ті кадри, їм скучати в будь-якому випадку не доведеться =) . Чому саме закрили ХБ - точно невідомо, в суботу катались майже без приколів, а в неділю прийшли три амбали з охорони і послали всіх на фіг і каякерів і рибаків, сказали, шо два тижні тому в них появився новий бос і дав наказ нікого на територію ТЕС не пускати. Хочеться вірити, що до весни їх попустить, але вже був такий випадок, шо пару років нікого не пускали кататись.

Третій недолік - зламане весло. Головний прикол в тому, шо воно було не моє, та ше й з тих дорожчих =). Доведеться трішки поекономити. Бочка не любить і не жаліє того шо в неї потрапляє. Каякер з веслом для неї, як для водія Камаза велосипедист - "ХРУСТИК". Але оптимісти кажуть, що поламане весло це великий плюс - скоро буде нове =)

Четвертий недолік - великі витрати. Кожна поїздка на ХБ мені вартувала від 800 грн. Дорога далека, споряга дорога. Доречі, якщо хтось має бажання бути спонсором - відгукніться, буду вдячний =) Вже не раз думав, що каякінг - для "буржуїв". Але любиш кататися - люби і катайся! Для мене каякінг вже як наркотик, пройдемо через всі життєві заварки заради нової порції фану, адреналіну. Зараз їду в поїзді, рахую - лишилось рівно 12 копійок, добре, шо Тернопіль - місто не велике, можна без маршрутки обійтися)). Але не жалію, бо нарешті купив лижі про які мріяв, мобільник за 300 грн, бо то старе поломалось і не мав звязку і ше пару корисних дрібничок, а найважливіше - знову покаячив, використав нагоду поспіскуватися з кращими каякерами України, а також з відомим райдером з Росії - Єгором Воскобойніковим.

Висновки: 1)треба сипати сніг і відкривати лижний сезон; 2)шукати нові, перспективні місця альтернативні ХБ, або робити шось штучне самостійно; 3)треба зклеїти весло і старатись більше не ламати, принаймні чужі і взагалі завести повний комплект власного спорядження, щоби не бомжувати в когось =) ;4) побільше кататись з різними командами професіоналів і витягувати за собою зацікавлених новачків; 5) просто побільше кататись та дойти до рівня, коли сезон буде не закінчуватись, а переходити в наступний.
Якщо чесно, то кожен виїзд, кожну мандрівку вважаю вдалою, бо кожного разу пізнаєш щось нове, чогось навчаєшся, нема шо жаліти. На 120 % впевнений, якби провтикав нагоду поїхати, то потім бився би головою в тумбочку. І як би не було сумно, та не все так погано, якщо ХБ накрилась, то каякінг не зупинив своє існування, а розвивається далі, бо невтомні каякери скоро знайдуть не один такий плейспот десь під боком. І як співає Океан Ельзи: "І все буде добре!" =) =) =)

знову, як і слід було очікувати - виїзд на ХБ був чудесним. Це вже моя третя Харків-бочка, для когось багато, для когось мало, а комусь взагалі не рахується.
Виїзд запланував коли на форумі побачив свіже оголошення про поїздку. Складався з двох частин: 1) тусовка на базі клубу Київкаякс, та 2)ХБ.
з Файного міста виїхав далеко не родеобасом, а стандартним рейсовим автобусом в середу вечером, лив дощ, який супроводжував всю дорогу і на жаль взагалі не мав ніякого відношення до рівня води на ХБ; в Кийові (наголос на О ) був вже з самого ранку, виявилось, що дощ я привіз із собою за що щиро прошу вибачення у киян=). до обіду вивчав місто та околиці - на Крюківщину за лижами, на жаль марно, бо чувак який мав продати лижі насправді "лапшовішало" я шукав шось для крутого фрі-райду, а він мені показує талію 76 і ше каже шо "дуже файно будуть їхали по глибокому снігу" =( !!!!! Але потім була приємна зустріч з ветераном ( без образ ) каякінгу України Ігором Ситим, було вельми приємно з ним знову поспілкуватись і дякую, що не пожалів для мене свого часу. Після чого я поїхав на базу, як виявляється і вже вкотре переконуюсь, шо всі каякери є дуже щирими, радісними, готовими помогти будь чим з таким самим як вони самі =).
до кінця дня вдалось вперше попробувати SUP, про що давно мріяв; з"їсти свіжовиловленого, чи то окуня, чи то чого, за що дякую Вадиму Леонідовичу; а також покатався на морському каяку навколо острова з Комою. Доречі SUP дуже сподобався, будемо ше пробувати, планую зимою шось зліпити подібне своїми руками, якшо є ідеї-поради - відгукуйтесь, буду вдячний). І наступний ранок почався не з кави а з нової забавки =) потім двічі зїздив в гіпермаркет Ашан в тому самому одязі шо катався, другий раз вже ніхто криво не дивився)), а потім почала збиратись банда, вязали човники і ми в кількості 13-ти земноводних як кілька в томаті розмістились в Антобус згідно куплених білетів та полетіли в теплі харківські краї. Водій, тренер, "класна керівничка", завгосп - Антон. Приїхали близько третьої ранку, ше було темно. Пішли подрочити на бочку, хтось в темряві і тумані побачив, що працює 4 труби -- ЖЕЕЕСТЬ!!!Якби тупо не звучало, але в нас ше був сніданок, першими пішли кататись Віктор з Дмитром, поки ми ше спали, під час сніданку порозказували нам яка там бочка стрьомна стала, жостка, така шо ліпше не кататись)). Десь після 11-ої пішли всі разом. Бочка виглядала вже не такою страшною як вночі, було 4 труби але рівень в озері високий, що робило бочкою широкою, пінистою, але м"якою, приємною, вона просто гралася з нами, лише деколи показувала нам нашу нікчемність, на що ми відповідали відстрілами). Щодо човнів - дякую Антону за можливість попробувати всі кращі моделі. Найбільше сподобалась Піранія ДЖед - стійка, слухняна, ідеально серфить і достатньо високо підлітає. Хоча я ше ніколи не робив air елементи, але на ній вдалося зробити декілька не високих, чисто випадкових лупів =) =) =). На мою думку Джед спокійніша від Рок-стара, Джексон через свою круглістьі легкість більше "ковбасить", трухає, кидає як мячиком, але це на валах, в бочках він мабуть має свої переваги. Також вперше спробував Проджект Ікс від Вейв Спорт, взяв великий розмір - 56, або я не встиг розкатати його, або завеликий розмір, але не дуже він мені сподобався, шоб шось сказати про нього мушу попробувати шось гірше). Антон весь час сидів в Дагер Джитсу. Я в такому катався минулого разу на ХБ, теж в 4 труби, хороший човен, але мабуть не найкращий, хоча Антон виглядав круто=). Щодо бочки - 4 дуже кайфові труби, в неділю 3-3.5 труби, широка, потужна, але м"яка, лайтова. Щодо погоди - в останній день літа було по осіньому, а в перший день осені навпаки - літньо, спочатку катався в сухій куртці на короткий рукав, потім у футболці, в неділю не пожалів вишиванку, заодно поправ в гарячій пінистій бочці). Приємні моменти були тоді, коли катались з мячиком, вдвох веселіше в бочці, також стрибали "самосплавом" в бочку, теж було приємним побачити каякерів з Курська. Однозначно - виїзд вдався, осінь зустріла нас привітно, ХБ радувала душу, це були дні мого кращого катання в житті - ніякого страху, лише фан, кайф, позитив! =)
Здійснені мрії: попробував всі човни які цікавили, покатався у гарячій ХБ у футболці, зробив "спін на право", попробував САП, використав трамвай коли він дійсно був потрібний ( і то не один раз ), стрибнув в бочку без човна...
Незаплановані мрії які здійснились: зробив луп, мабуть не чистий, але всеодно вперше), жодного відтрілу за виїзд ( не рахуючи спроби встояти на САПі ), ідеально вивчив маршрут: Автовокзал - база - автовокзал (був пройдений, проїжджений 4 рази).
Багато чого було хорошого, але мушу сказати і негатив. Бачення моє особисте, тому прошу нікого не сперечатись зі мною =). І так, перше - куріння в таборі ( при переважаючій кількості некурящих ), 2) вживання алкоголю - конфліктів не виникало, ніхто нікому не заважав, просто якось некомфортно було, мабуть через те, що я привик до компаній туристів, де вітається здоровий спосіб життя, 3) на Своїй Рідній Україні забули Свою Рідну Солов"їну Мову, добре коли в таборі видно і чутно українців =). 4) зламані весла (але в цьому є плюс - привід купити новеньке)), 5) перерита місцевими "золотошукачами" поляна, на якій раніше набагато зручніше було ставити намети.
Фрази, які народились під час поїздки: 1) фраза кожного дня - " в салат!" ; 2) фраза каякера, який вийшов з води - " я контролював бочку" ; 3) перше шо я почув коли прийшов на автовокзал було " на адєсу!" спочатку я подумав те, шо мабуть і ви зараз, але насправді це мало означати " люди, їду в Одесу, кого підвести?" =) ; 4) фраза від одного каякера з Курська: "ні, ні, п.......юк!" хто був, той зрозуміє =)
Дякую всім хто був з нами, особливе дякую Антону за організацію, водіння родеобасом, за потрачені нерви, а також я вдячний ескімосам, які придумали каяк, інакше довелось би мені бути спелеологом =)